Будувався з 1828 по 1832 роки під проектуванням архітектора Людовика Шарлеманя. Це був єдиний навчальний заклад в Полтавській губернії для збіднілих дворянських дочок. Інститут давав освіту, етичне та естетичне виховання. В 1831-1847 роках навчальною частиною керував відомий поет та вчений Петро Петрович Гулак-Артемовський. Викладачами інституту були такі діячі історії та культури України як Степан Стеблін-Камінський, Іван Зарецький, Микола Вербицький та інші. В 1918 році під час буремних революційних подій інститут був евакуйовано до Владикавказу. В 1930 році тут було засновано Полтавський національний технічний університет.