Будувався з 1806 по 1811 роки. Проектуванням пам’ятника займалися Микола Амвросимов та Тома де Томон. Виконаний в стилі класицизму. Монумент має вигляд колони, увінчаної позолоченим орлом. Встановлений в честь перемоги російського війська Петра І над шведами під полтавою. Відкрито на річницю Полтавської битви 27 червня 1811 року. Пам’ятник знаходиться в самому центрі Круглої площі. Навколо монумента розбитий Корпусний парк.
Побудований в 1958 році як приміщення для Головпоштамту. Раніше на його місці була ціла плеяда з різних установ, це місце неодноразово перебудовувалось. Спочатку тут була розквартирована пожежна команда, поліцейська управа та інші установи. В 1911-1913 тут була побудована в стилі модерн триповерхова будівля, що слугувала як Полтавська жіноча художньо-реміснича школа імені С.С. Хрульова. В роки війни ансамбль круглої площі був знищений, тому у післявоєнні роки все відбудовувалось. Зараз тут знаходиться відділення зв’язку.
Будувався в 1808-1811 році за проектом Адріана Захарова. До 1856 року тут була канцелярія генерал-губернатора. В 1818-1821 роках тут працював член сім’ї декабристів Матвій Муравйов-Апостол. Бували тут також й інші лідери декабристів Павло Пестель, Михайло Бестужев-Рюмін та інші. В 1917 році в стінах будинку відбувся 1-й губернський з’їзд Рад. В 20-х роках тут був дитячий технікум імені В.І, Леніна. В 30-х роках — школа міліції. Зруйнований в 1943 році, відбудований з переплануванням в 1959-1960 роках. Тепер у будинку знаходиться Полтавська обласна Рада профспілок.
Будувався протягом 1804-1809 років за проектом архітектора, академіка Петербурзької академії мистецтв Єгора Соколова. Виконаний в стилі класицизму. Поштамт пробув тут недовго. Уже в 1822 році його перевели до Чернігова. Після цього у будинку розмістилася перша в Полтаві чоловіча гімназія, а потім повітове училище і притулок для дітей збіднілих дворян. В 1866 року тут розташовується Маріїнське жіноче училище, що скоро перетворено у 7-класну жіночу гімназію. За приходу радянської влади тут розміщувалсь 2-а жіноча школа. В роки другої світової війни будинок знищили. Потім був відбудований у 1960-1963 роках за проектом архітектора Лева Вайнгорта. З 1963 року тут був міський комітет компартії. За здобуттям незалежності будинок був перетворений на школу мистецтв. В 2005 році вона стала Малою академією мистецтв імені Раїси Опанасівни Кириченко. На будівлі є дві меморіальні дошки: Раїсі Кириченко та Миколі Гоголю, що тут навчався в повітовому училищі
Збудовано 1810 року в стилі класицизму. В 30-х роках ХІХ століття тут була відкрита перша громадська бібліотека в Полтаві. В 1879 році в будинку дав два своїх концерти відомий на той час композитор Модест Мусоргський. в 1881 році виступала художниця Марія Башкирцева. В різні часи тут виступали такі композитори Петро Чайковський, Сергій Рахманінов. В 1897 році тут співав Федір Шаляпін. В 20-30-і роки ХХ століття тут містився клуб імені карла Маркса, а в сквері ліворуч — літній кінотеатр. В 1943 році був спалений. В 1945-147 роках відбудований як кінотеатр імені Івана Котляревського. Останні роки кінотеатр перестав працювати, в будинок використовується для потреб власниками нічних клубів, гральних закладів, пунктів харчування тощо. Будинок знаходиться в незадовільному стані та потребує реконструкції.
Будувався впродовж періоду з 1803 по 1811 роки за проектом архітектора Адріана Захарова. Виконаний в стилі класицизму будинок спочатку займав лише середню частину ділянки. на якій розташований сьогодні. В 1866 році було добудовано два бічні крила. Протягом XIX-XX століть тут розташовувались більшість губернських установ: губернська управа, казенна палата, в якій зокрема працював відомий письменник Панас Мирний. Після Жовтневого перевороту в будинку розміщувалися установи губвиконкому, а також тут виступали такі відомі радянські партійні діячі як Михайло Калінін та Григорій Петровський. В часи другої світової війни будинок згорів і відбудований у 1948-1952 роках. Сьогодні в будинку розміщується Полтавська міська рада.
Побудований в 1806-1811 році за проектом Адріана Захарова в стилі класицизму. Має два флігелі, з’єднаних з основним корпусом муром з проїздами та хвіртками. В 1820 році будинок було знищено під час пожежі, а згодом відреставровано. в роки Другої світової війни було знищено, а потім відбуловано в 1956 році. Сьогодні в будинку розміщується Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС в Полтавській області.
Збудований в 1808-1811 роках в стилі класицизму за проектом архітекторів Миколи Амвросимова та Адріана Захарова. Окрім самого будинку були ще два корпуси, в яких розміщувались допоміжні служби. Пізніше будинки передали кадетському корпусу. В 1943 році під час відступу німців з Полтави був зруйнований. Відбудований в 1956 році як житловий будинок. Єдина із споруд Круглої площі, що не має колонного портика при фасаді.
Будівництво завершене в 1840 році. Побудований в стилі класицизму за проектом Миколи Бонч-Бруєвича. Це був навчальний заклад для юнаків, що планували пов’язати своє подальше життя з військовою кар’єрою. Училище вважалося елітним на той час. В революційні роки перетворився на сухопутне училище, в якому навчався генерал Микола Ватутін. В честь нього за кілька днів після нападу німців на СРСР було створено зенітно-ракетне училище, що розміщувалось у цьому ж будинку. Останній випуск відбувся 1995 року. Опісля — колишній кадетський корпус став занедбаною архітектурною пам’яткою, що десятки років руйнується й потребує термінової реставрації.
Встановлений за ініціативи громади міста. В кінці XІX століття почали збиратись кошти на встановлення пам’ятника великому українцю, якого вважають батьком української літературної мови. Загалом було зібрано 12 тисяч карбованців. Відкриття відбулося 30 червня 1903 року. На вшанування пам’яті автора еталонів української поезії «Енеїда» та «Наталка-Полтавка» з’їжджались діячі культури з різних куточків України та Росії. Була присутня Леся Українка разом з матір’ю Оленою Пчілкою, були такі світочі культури як Михайло Коцюбинський, Панас Мирний, Василь Стефаник та інші. Відкриття пам’ятника стало справжнім святом. На монументі Котляревському розташоване погруддя письменника, три горельєфи з зображеннями сцен із його творів, слова з «Наталки-Полтавки», а також рядки з вірша Шевченка «На вічну пам’ять Котляревському». Бюст та горельєфи виготовив полтавський скульптор Леонід Позен безкоштовно як особистий внесок. Працював він над елементами постамента понад шість років. Пам’ятник Івану Котляревському вважається шедевром українського скульптурного мистецтва.
